Як же з'явилися жіночі прикраси?
Ще дуже давно з'явилися перші прикраси. Зараз точно неможливо сказати, що для людини було головним, прикрасити себе або носити одяг. При цьому мода настільки швидкоплинна, що сьогодні вона диктує носити безліч прикрас на шиї, руках, ногах, по кілька сережок в одному вусі, такаж справа йде і з кільцями, а на наступний день модним буде носіння всього лише одного кулона на витонченому ланцюжку і усе.
Із давніх-давен жіночі прикраси вважалися невід'ємним атрибутом гардеробу будь-якої модниці. Будь то знатна дама, яка могла дозволити собі носити золото, навіть зі вставками дорогоцінних каменів. Або ж бідна дівчина, яка бажає прикрасити себе для побачення з коханим хлопцем, зробивши собі браслет із шкіри тварини і кулон на шию. Навіть в наш час далекі племена, які живуть побутом минулих століть, не маючи особливо одягу, намагаються себе прикрасити, як чоловіки так і жінки.
Перші прикраси з дорогих металів
Одними з перших народів, які почали носити золото, срібло в з'єднанні з дорогоцінними каменями в якості прикраси металу, були єгиптяни. Найулюбленішими формами, вирізаними з каменів, виступали амулети у вигляді очей, сердець, а також прикрас і намиста. Також кільця мали не останню роль у визначенні статусу людини. Вони вказували на ступінь достовірності влади або ж просто як прикраса.
Значення прикрас
У період Київської Русі князі та бояри прикрашали свої пальці кільцями з дорогоцінними каменями. Камінь був закріплений в кільці за допомогою декількох «лапок», що нагадувало пташине гніздо з алмазом усередині. Мода на сережки прийшла до нас, швидше за все від норманів. Починаючи від князя і закінчуючи його підданими і козаками, всі носили сережки. Вважалося якщо сережка надіта на правому або лівому вусі то значить козак або один годувальник в сім'ї або єдиний спадкоємець чоловічої статі. Таких особливо не посилали на «гарячі точки», проявляючи повагу до його сім'ї. Уже в Царській Росії сережки стали істинно жіночою прикрасою. Йдучи на війну, вони дарували своїм коханим сережку, як би кажучи, що чоловік зобов'язаний повернутися живим і передарувати назад дамі її сережку.
У переддень Першої та Другої світових воєн не було перешкод для розвитку і процвітання ювелірної промисловості. У двадцяті та тридцяті роки минулого століття мода на ювелірні прикраси ознаменувалася змінами, а саме це мистецтво схилялося до більш геометричного, лінійного дизайну, виникли численні браслети і намиста. Користувалися більшою популярністю сліпучо сяючі вироби з численними каменями, всіляких форм і забарвлень. Всі прикраси повинні були поєднуватися з кольором і стилем сукні. А також обов'язковим стало носіння наручних годинників, що свідчило про самодостатність.
Наприклад, в п'ятдесяті роки відбувся поділ на денні прикраси, та прикраси яким надають перевагу тільки ввечері, на особливі заходи. Денні характеризувалися більшою простотою і елегантністю, а вечірні химерністю і блиском сяючих діамантів.
Чи не золотом єдиним ...
Не тільки завжди були в моді прикраси з дорогих металів. Також великою популярністю користувалися такі матеріали як пластмаса, дерево, шкіра, всілякі нитки і скло.
Підводячи підсумки вищесказаного видно, що в різні часи прикраси були різними, але їх істинний сенс ніколи не змінювався, а саме прикраса і перетворення людини в кращу сторону.
