Сучасні батьки часто скаржаться, що дитина апатична, нічого не хоче, чи не відвідує гуртки та спортивні секції.
Що робити в таких випадках, як привернути увагу дитини до занять спортом або малюванням? Єдиного рецепту в цьому випадку немає, але все-таки деякі правила, мають загальний характер, і можуть бути використані в різних ситуаціях.
Причиною такої поведінки малюка, може стати різний підхід батьків до питань його виховання. Кожен з них по різному ставиться до навантаження –один з батьків готовий «завантажити» по повній програмі, інший навпаки, зовсім проти цього. Що робити в такому випадку, як правильно організувати розпорядок дня дитини, і яким секціям віддати перевагу?
Поставити мету
Багато батьків самі не знають, чого вони хочуть, і ким бачать малюка в подальшому майбутньому. Це істотно шкодить самій дитині. Наприклад, така ситуація, коли дитина займається спортом, посилено вивчає іноземну мову, до того-ж навчається в елітній школі, і повинна всюди показувати високі результати, ні до чого доброго не приведе. Дитина повинна встигати всюди, і робити це на високому рівні. Прагнення батьків віддати все дитині, аж до фінансових вкладень, зрозуміло. Але, як правило, все виходить навпаки. Від постійної гонки за високими показниками дитина втомлюється, і йому вже не подобається те, чим він займався вчора і позавчора.
У таких ситуаціях важливо визначитися, чим дитина буде займатися серйозно. Слід обрати що-небудь одне. Якщо він природжений футболіст, то не варто вимагати від нього високих показників в англійському. Іноземної мови буде цілком достатньо на загальноосвітньому рівні. Тому вибір мети, один з головних напрямків в виховному питанні малюка.
Оцінка здібностей дитини
Якщо дитина не схильна займатися тією чи іншою діяльністю, то вмотивувати її досить важко. Якщо немає здібностей, то, як би батьки не намагалися, навряд-чи вони подолають її внутрішній опір. Якщо у батьків нав'язлива ідея віддати дитину в спортивну секцію, то існує компроміс – танці або гімнастика. Це, до речі, основа для всіх видів спорту, якими дитина зможе займатися за власним вибором. Із малюванням та музикою така-ж ситуація – якщо у дитини є схильність, то він буде займатися музикою, а якщо немає слуху, то музиканта з нього не вийде, незважаючи на всі старання батьків.
Вибір педагога
Серед тренерів і викладачів музичних студій, зустрічаються непрофесіонали, які не здатні приділити дитині належної уваги, відпрацювати складний прийом, або розібрати музичний твір. Якщо дитина потрапила до такого, то ніякі зусилля не допоможуть йому активно тренуватися або займатися музикою. Тому, віддаючи в секцію або студію дитину, слід обов'язково поцікавитися педагогічними здібностями тренера, щоб в подальшому у дитини не пропала охота займатися таким видом спорту. Залежно від характеру дитини, потрібно вибирати педагога з вольовими якостями і жорсткими вимогами.
Не критикувати
У нашому суспільстві часті випадки, коли батько або мати критикують своїх дітей за те, що вони зробили неправильно, приводячи їм в приклад чужих дітей. Це нерозумно з точки зору того, що батьки не звертають уваги, що попередні півгодини дитина старанно виконувала все як треба, і у неї все виходило правильно. Не варто критикувати дитину за те, що потрапивши на море, вона боїться у нього увійти, хоча до цього півроку тренувалася в басейні. Водні види спорту це одне, а відкритий простір на морі, зовсім інше.
У таких випадках критику слід не тільки зменшити, але і взагалі її уникати, так як вона необ'єктивна, і ні до чого доброго не приведе.
По-іншому ставитися до помилок
Слід переглянути своє ставлення до помилок дитини, оскільки помилки – це досвід, а не результат. Система виховання побудована на тому, що вказує на неприпустимість помилок, що це зовсім погано і неправильно. Але практика доводить протилежне – кожна досконала помилка, стає основою практичного досвіду, який з часом набуває дитина.
Батькам слід переглянути своє ставлення до помилок малюка, і сприймати їх як неминуче. У процесі навчання дитина буде і повинна помилятися, інакше вона сама не розбереться, де правильно вчинила, а де ні.
Розклад і режим
Коли дитина з дитинства привчена до розпорядку дня, живе за певними правилами, то додаткові аргументи для вступу в спортивну секцію їй не знадобляться. Вона сама буде знати, що їй потрібно, а звичка до розпорядку дня послужить додатковою мотивацією.
Батькам треба обов'язково створити правильний розпорядок дня, залишивши в ньому місце для відпочинку і занять спортом.
Створення умов для занять
В першу чергу, це відстань від будинку до тренування, щоб сам маршрут не викликав стомлення. Дуже часто дитина готова займатися спортом, але дальня відстань відбиває йому бажання. Також досить важливо, щоб дитина відвідувала секцію або студію разом зі своїми друзями, тоді, навіть якщо йому не хочеться добиратися, то друзі допоможуть подолати цей комплекс.
Батьки повинні стежити за чистотою спортивної форми, щоб дитина завжди одягала її з великим задоволенням.
Завжди бути поруч
З самого початку, коли дитина тільки починає відвідувати спортивну секцію або музичну студію, і як правило, це вибір батьків, то вони завжди повинні цікавитися її успіхами. Завжди потрібно запитувати, як пройшло тренування. Або заняття музикою, що було нового і цікавого. Запитайте, що у нього найкраще вийшло, в чому він досяг бажаного результату, і як до цього поставився тренер.
Дотримуючись цих рекомендацій, батьки зможуть прищепити дитині любов до спорту або занять музикою, і проблем з небажанням, більше не виникатиме. Найголовніше, не перевантажувати дитину вимагаючи від неї неможливого, і того, до чого душа не лежить.
